Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Russian (CIS)

Зміст журналів

2018 рік
2017 рік
2016 рік
2015 рік
2014 рік
2013 рік
2012 рік
2011 рік
2010 рік
2009 рік
2008 рік
2007 рік
2006 рік
2005 рік
2004 рік
2003 рік
2002 рік
2001 рік
2000 рік
1999 рік


Наукові основи енергозбереження та енергозберігаючої політики

Документи

Яценко В. П., Шрайбер О. А. Використання теплоти відпрацьованих газів промислових печей методом термохімічної регенерації Яценко В. П., Шрайбер О. А. Використання теплоти відпрацьованих газів промислових печей методом термохімічної регенерації

популярний!
Збірник №: 1 (36) 2014 р.
Розмір файлу: 407.98 Кбайт
Скачувань: 3276
Значна кількість природного газу використовується для реалізації технологічних процесів у різноманітних промислових печах. Температура відпрацьованих газів таких печей може досягати 1500–1800 К, що призводить до значних втрат теплоти та низьких коефіцієнтів використання палива (КВП). Найбільш ефективний шлях значного зменшення цих втрат пов’язаний із технологією термохімічної регенерації (ТХР), що ґрунтується на конверсії палива з відпрацьованими газами. Щоб досягти максимальних рівнів КВП промислових печей, доцільно застосовувати комбіновану регенерацію – ТХР та нагрівання повітря, що подається на спалювання.
Розглядаються дві схеми комбінованої регенерації з паралельним або послідовним розташуванням термохімічного реактора та нагрівача повітря. Запропоновано метод термодинамічного розрахунку цих схем, і розроблено відповідні комп’ютерні програми. Представлено також приклад числових результатів. Зокрема, показано, що «паралельна» схема дозволяє досягти дуже високих КВП ~ 99%, у той час як «послідовна» дає КВП ~ 95%. Для порівняння розраховано схеми «чистих» ТХР або повітряної регенерації, що призводять до КВП = 80 – 90%.

Ключові слова: термохімічна регенерація, промислова піч, відпрацьовані гази, конвертоване паливо, коефіцієнт використання палива.

Шульженко С. В., Денисов В. А. Конкурентоспроможність паливних елементів відносно традиційних технологій виробництва електричної та теплової енергії Шульженко С. В., Денисов В. А. Конкурентоспроможність паливних елементів відносно традиційних технологій виробництва електричної та теплової енергії

популярний!
Збірник №: 3 (38) 2014 р.
Розмір файлу: 638.74 Кбайт
Скачувань: 2949
Обсяги і темпи впровадження технологій генерації електричної та теплової енергії, що побудовані з використанням паливних елементів, які спостерігаються протягом останнього десятиріччя, зумовлюють необхідність оцінки їх конкурентоздатності відносно основних класів традиційних технологій виробництва електроенергії, що є передумовою їх подальшого впровадження і комерційного використання в національних енергосистемах.
Наведено основні техніко-економічні показники енергетичного використання паливних елементів в складі достатньо опрацьованої технологічної схеми їх компоновки, що нині використовується для комерціалізації.
Описано математичну модель виконання оціночних розрахунків собівартості, відпускних тарифів та конкурентоспроможності відносно традиційних технологій виробництва електричної та теплової енергії, що генеруються технологічною установкою з використанням карбонатно-розплавних паливних елементів.
Одержані результати дозволяють зробити висновок про конкурентоспроможність MCFC-технологічних установок вже на даному етапі технологічного розвитку.

Ключові слова: паливний елемент, економічна ефективність, математична модель, електрична енергія, теплова енергія.

Стогній О. В., Каплін М. І., Білан Т. Р.  Можливості заміщення природного газу вугіллям власного видобутку Стогній О. В., Каплін М. І., Білан Т. Р. Можливості заміщення природного газу вугіллям власного видобутку

популярний!
Збірник №: 2 (37) 2014 р.
Розмір файлу: 638.85 Кбайт
Скачувань: 3323
Наведено основи методичного підходу щодо оцінки доцільності та обсягів заміщення споживання природного газу в економіці країни вугільною продукцією власного виробництва. Потенціалом пропонованого заміщення є досяжний рівень зростання видобутку вугілля у необхідному асортименті марок та належної якості, що забезпечується всіма можливими напрямками розвитку вітчизняних паливних баз.
Запропоновано рейтингову модель поступового переведення споживачів газу на вугільне паливо. Рейтинги заміщення газових технологій розраховуються в моделі за показниками екологічної прийнятності, а також вартості впровадження відповідних вугільних технологій.
Економічні реформи в Україні можуть привести до збільшення видобутку українського вугілля до 100,27 млн т у 2020 році. На основі аналізу функціонування вугільної галузі та газового сектору показано можливість задоволення енергетичних потреб країни в природному газі заміщенням 12,7 млрд м3 газу вугільним паливом. Із врахуванням власного видобутку на рівні 20 млрд м3 це визначає потребу імпортування в обсязі 18,3 млрд м3, що може бути задоволено сукупним обсягом реверсного постачання з країн Європи.
Асортиментний аспект заміщення природного газу переміщує проблему дефіциту паливозабезпечення у площину нарощування обсягів імпортування вугілля, що надає значно ширші можливості диверсифікації постачання з світових вугільних ринків у порівнянні з ринками природного газу.

Ключові слова: природний газ, вугілля, заміщення, власний видобуток, рейтингова модель.

Станиціна В. В.  Аналіз чинників, що впливають на енергоспоживання у хімічній промисловості при виробництві добрив Станиціна В. В. Аналіз чинників, що впливають на енергоспоживання у хімічній промисловості при виробництві добрив

популярний!
Збірник №: 2 (37) 2014 р.
Розмір файлу: 776.2 Кбайт
Скачувань: 3722
Хімічний комплекс України в середньому споживає щорічно 6–8,5 млрд м3 природного газу (більше 10% від спожитого у країні), основне споживання якого припадає на виробництво мінеральних добрив, при цьому 75% газу витрачається як сировина. Серед мінеральних добрив у вітчизняній хімічній промисловості домінує карбамід (близько 60%) та аміачна селітра (близько 30%). Аміачна селітра – найпопулярніший продукт на внутрішньому ринку мінеральних добрив, основна частина карбаміду експортується – до 97% (2012 р). Аміак – основна сировина для виробництва карбаміду та аміачної селітри.
Експорт хімічної продукції має таку структуру: майже по 35% припадає на добрива та неорганічну хімію, 30% – на решту продукції. Імпорт хімічної промисловості останніми роками більше ніж на третину складався з фармацевтичної продукції.
В статті визначено, що на виробництво аміаку, карбаміду та аміачної селітри, що експортуються, витрачається близько 60% спожитого у галузі природного газу. У 2012 р. на виробництво зазначеної продукції було витрачено 4,1 млрд м3 природного газу. В цілому на виробництво експортованої продукції витрачається близько 50% паливно-енергетичних ресурсів, витрачених на виробництво аміаку, карбаміду та аміачної селітри в Україні. На енергоспоживання в галузі впливає експортна орієнтація виробництва азотних добрив та співвідношення ціни на природний газ для виробництва та світових цін на добрива.

Ключові слова: хімічна промисловість, азотні добрива, експорт, енергоспоживання, природний газ.

Розен В.М. д-р техн.наук, професор, Соколовська І.С., канд.техн.наук, Іншеков Є.М., канд.техн.наук, доцент, Стоянова І.І., канд.техн.наук Удосконалення механізму впровадження директиви 2012/27/EU про енергоефективність шляхом адаптації міжнародни Розен В.М. д-р техн.наук, професор, Соколовська І.С., канд.техн.наук, Іншеков Є.М., канд.техн.наук, доцент, Стоянова І.І., канд.техн.наук Удосконалення механізму впровадження директиви 2012/27/EU про енергоефективність шляхом адаптації міжнародни

популярний!
Збірник №: 4 (43) 2015 р.
Розмір файлу: 826.85 Кбайт
Скачувань: 3265
Проблема енергозбереження в Україні сьогодні є однією з найважливіших, її вирішення має відбуватись з огляду на спрямованість країни в бік євроінтеграції, що передбачає виконання вимог відповідних Директив ЄС, зокрема Директиви 2012/27/EU про енергоефективність, та впровадження міжнародних стандартів. Розглянуто основні положення Директиви 2012/27/EU щодо систем енергоменеджменту та проведення енергоаудиту. Наведено порівняння базових стандартів різних систем менеджменту, створених на основі методології безперервного поліпшення процесів, та коротку характеристику серії стандартів з енергоменеджменту ISO 50000. На основі аналізу чинних національних стандартів та згідно з вимогами Директиви 2012/27/EU визначено групи взаємопов’язаних міжнародних стандартів, які необхідно гармонізувати в Україні з метою побудови ефективних систем енергоменеджменту.

Ключові слова: Директива 2012/27/EU, системи енергоменеджменту, стандарти, гармонізація.

<< Початок < Попередня 1 2 3 Наступна > Кінець >>
Сторінка 1 з 3