Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Russian (CIS)


Системні дослідження та комплексні проблеми енергетики

Документи

Костюковський Б. А., Шульженко С. В. Доцільні напрями удосконалення системи стимулювання впровадження відновлюваних джерел виробництва електроенергії в умовах України Костюковський Б. А., Шульженко С. В. Доцільні напрями удосконалення системи стимулювання впровадження відновлюваних джерел виробництва електроенергії в умовах України

популярний!
Збірник №: 2 (37) 2014 р.
Розмір файлу: 242.44 Кбайт
Скачувань: 3702
Швидкі темпи впровадження відновлювальних джерел виробництва електричної енергії (ВДВЕ) до Об’єднаної електроенергетичної системи (ОЕС) України зумовило виникнення низки проблем, вирішення яких потребує удосконалення існуючої державної системи стимулювання їх розвитку. Зокрема це стосується швидкого зростання цін за рахунок впровадження ВДВЕ та неможливості забезпечити надійну компенсацію коливань їх потужності через недостатні маневрові можливості ОЕС України.
Подальший неконтрольований розвиток ВДВЕ, що, у першу чергу, стосується потужних ВЕС та СЕС в складі ОЕС України приведе до різкого зниження надійності електропостачання та зростання ймовірності виникнення аварій, може викликати кризу платежів за електроенергію з огляду на низьку платоспроможність споживачів України та значну електроємність вітчизняної економіки.
З урахуванням означеного, запропонована заміна існуючого механізму стимулювання розвитку потужних ВЕС та СЕС на базі «зеленого» тарифу, на механізм, що дозволяє раціонально обмежувати впровадження нових потужностей на цих типах ВДВЕ відповідно до можливостей ОЕС України надійно забезпечувати електропостачання споживачів при їх паралельній роботі з енергосистемою країни та не веде до значного зростання цін для споживачів України.
Цей механізм стимулювання розвитку потужних ВЕС та СЕС розроблено на основі об’єднання переваг механізму інвестиційних субсидій та відбору проектів їх будівництва на тендерних засадах. В статті наведено алгоритм його реалізації, за якого органи управління розвитком та функціонування електроенергетики країни визначають можливі обсяги впровадження нових потужностей на ВЕС та СЕС на основі технічних та фінансових можливостей.

Ключові слова: електроенергія, відновлювані джерела енергії, вітрова електрична станція, сонячна електрична станція, державна політика.

Кулик М. М.  Методи узгодження прогнозних рішень Кулик М. М. Методи узгодження прогнозних рішень

популярний!
Збірник №: 2 (37) 2014 р.
Розмір файлу: 908.83 Кбайт
Скачувань: 3532
Розроблені нові математична модель та обчислювальні методи для прогнозування різноманітних показників розвитку економіки і суспільства (обсягів виробництва валового внутрішнього продукту, споживання усіх видів паливно-енергетичних ресурсів, необхідних капіталовкладень, викидів парникових газів, чисельності населення і ін.). Модель являє собою перевизначену систему алгебраїчних рівнянь, в якій фігурують прогнози макрорівня (Т-рівень) та секторальні прогнози (D-рівень). Проведена трансформація вихідної системи шляхом перемноження на транспоновану матрицю та визначені аналітичні рішення отриманої системи з довільною розмірністю. Встановлено, що отримані рішення не забезпечують співпадіння (узгодження) прогнозу Т-рівня та суми прогнозів D-рівня. Розроблено спеціальний ітераційний процес та знайдено результуючі аналітичні рішення для систем довільної розмірності, які задовольняють умови узгодження. Виявлено багатозначність отриманих рішень та віднайдені найкращі прогнози, що мінімізують суму квадратів нев’язок на множині можливих прогнозних рішень. На основі створеної моделі розроблено два методи узгодження прогнозів Т- і D-рівнів, виконаний співставний аналіз та надані рекомендації з їх переважного використання. Наведено приклад узгодження прогнозів попиту на електричну енергію в Україні на рівні 2030 року.

Ключові слова: прогноз, показник, математична модель, прямокутна матриця, ітераційний процес, узгодження, попит.

Спітковський А. І., Нечаєва Т. П. Реалізація стохастичних моделей життєвого циклу об’єктів енергокомплексу на прикладі шахт з видобування енергетичного вугілля Спітковський А. І., Нечаєва Т. П. Реалізація стохастичних моделей життєвого циклу об’єктів енергокомплексу на прикладі шахт з видобування енергетичного вугілля

популярний!
Збірник №: 1 (36) 2014 р.
Розмір файлу: 811.42 Кбайт
Скачувань: 3395
В статті обґрунтовано необхідність розробки та реалізації моделей життєвого циклу об’єктів енергокомплексу у детерміновано-стохастичному вигляді, що зумовлено невизначеністю зовнішніх та внутрішніх умов його функціонування в довгостроковій перспективі. В ринкових умовах критерієм доцільності реалізації проектів з розвитку системи енергозабезпечення країни є ціни на паливно-енергетичні ресурси та послуг з їх транспортування і розподілу. Для можливості реалізації розроблених моделей і визначення середньозваженої собівартості та ціни в умовах невизначеності вхідних показників проведено суттєве удосконалення підсистеми «МАТРИЦЯ» програмно-інформаційного комплексу прогнозування розвитку енергетики «ПІРАМІДА-V». Для виконання модельних розрахунків методом статистичних випробувань у підсистеми «МАТРИЦЯ» розроблено програмно-інформаційні засоби, що дозволяють проводити задану кількість експериментів з відповідною зміною за випадковим законом вхідних параметрів, які задаються діапазонами, проводити статистичну обробку результатів, візуалізацію та запис у прийнятному для подальшого аналізу та використання вигляді статистичних параметрів. Наведено особливості застосування розроблених підходів до моделей життєвого циклу вугільних шахт та результати їх реалізації за допомогою розроблених програмно-інформаційних засобів.

Ключові слова: стохастичні моделі життєвого циклу, енергокомплекс, середньозважена собівартість.

Шульженко С. В. Використання траєкторій змін вхідних даних у детерміновано-стохастичних моделях життєвого циклу Шульженко С. В. Використання траєкторій змін вхідних даних у детерміновано-стохастичних моделях життєвого циклу

популярний!
Збірник №: 1 (36) 2014 р.
Розмір файлу: 461.2 Кбайт
Скачувань: 3674
Найбільш поширеним і загальноприйнятим в світі методом вирішення задачі формування перспективної структури генеруючих потужностей національної енергосистеми є застосування оптимізаційних моделей. В цих моделях, в загальному випадку, вважається, що функціонування електростанції в складі енергосистеми є ефективним, якщо відповідна потужність входить до оптимального плану рішення моделі. Критерій оптимальності в таких динамічних моделях математичного програмування, як правило, формується з використанням двох складових собівартості. До першої складової відносяться постійні витрати, а до другої складової входять витрати, що виникають внаслідок участі електростанції в покритті електричної потужності графіка електричних навантажень енергосистеми, і які є змінними залежно від обсягів виробленої електроенергії.
В статті досліджено вплив динаміки змін вхідних показників на результати застосування детерміновано-стохастичних моделей життєвого циклу визначення техніко-економічних показників технологій генерації електроенергії, зокрема на собівартість виробництва електроенергії. Оскільки показники собівартості електроенергії використовуються в критерії оптимізації задачі прогнозування розвитку структури генеруючих потужностей національної енергосистеми, і який є чутливим до цих показників, то це вимагає враховувати не лише діапазони змін вхідних даних, а і траєкторію їх зміни.

Ключові слова: електроенергія, технологія, собівартість, математична модель.

Дубовський С. В., Левчук А. П., Каденський М. Я.  Підвищення маневрених можливостей енергетичної системи шляхом впровадження теплових насосів-регуляторів у складі ТЕЦ Дубовський С. В., Левчук А. П., Каденський М. Я. Підвищення маневрених можливостей енергетичної системи шляхом впровадження теплових насосів-регуляторів у складі ТЕЦ

популярний!
Збірник №: 4 (35) 2013 р.
Розмір файлу: 589.1 Кбайт
Скачувань: 3612
Незважаючи на впровадження економічного стимулювання споживачів і виробників електричної енергії до вирівнювання і регулювання графіків електричних навантажень (ГЕН), в об’єднаній енергетичній системі (ОЕС) України спостерігається стійка тенденція його загострення. У зв’язку з цим зростають витрати, пов’язані з ущільненням та регулюванням ГЕН, які становлять до 35% від обсягу товарної продукції ТЕС, або 14,85 млрд грн. Крім того, існують помітні приховані втрати, пов’язані із зниженням ресурсу, надійності і економічності регулюючих енергоблоків внаслідок постійної експлуатації у циклічних режимах. Для виходу із ситуації, що склалася, необхідне прийняття більш дієвих, ніж економічне стимулювання, додаткових заходів щодо ущільнення ГЕН та їх регулювання. У ролі одного з них у статті запропоновано створення спеціалізованої системи теплових насосів-регуляторів (ТНР) змінної потужності, керованих з боку енергетичної системи, інтегрованих у технологічні схеми ТЕЦ. На відміну від електротеплових споживачів-регуляторів накопичувального типу окремого розташування, що використовують пряме перетворення електричної енергії у теплоту або теплові насоси на природних джерелах низького потенціалу, розміщення ТНР на ТЕЦ не потребує створення теплових акумуляторів великої ємності, додаткової інфраструктури електроживлення, мереж і резервних джерел теплопостачання, технологічного зв’язку і управління. Крім того, ТНР такого типу можуть використовувати у ролі джерел низькопотенційної теплоти теплові втрати ТЕЦ, що забезпечує сприятливе збільшення коефіцієнта перетворення ТНР по мірі зростання попиту на теплову енергію. Показано, що інтеграція ТНР і ТЕЦ забезпечує відчутний ефект підсилення регулюючих впливів ТНР за рахунок супутніх змін електричної і теплової потужності теплофікаційних турбоустановок ТЕЦ. Згідно з оцінками, виконаними за спеціально розробленою методикою на основі енергетичних характеристик ТЕЦ різних типів, сумарні зміни регулюючої потужності ТЕЦ та ТНР можуть бути у 2,5–5 разів більшими за регулюючу потужність саме ТНР. Ефект підсилення зростає по мірі збільшення початкових параметрів пари ТЕЦ. На підставі одержаних значень коефіцієнтів підсилення регулюючих впливів виконано розрахунки технічного потенціалу регулюючих потужностей ТЕЦ з ТНР різних ступенів початкового тиску, що припускають залучення до вирівнювання та регулювання ГЕН в ОЕС України, який оцінений у 3000 МВт взимку і у 1000 МВт влітку. При цьому необхідна потужність ТНР оцінюється тільки у 860 МВт. Це вказує на можливість суттєвого підвищення маневрених можливостей енергетичної системи із витратами, що кратно нижчі за відповідні витрати у разі відокремленого використання ТНР.

Ключові слова: ОЕС України, графік електричних навантажень, оптовий ринок електричної енергії, електротеплові споживачі-регулятори, тепловий насос, ТЕС, ТЕЦ.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 1 з 31