Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Russian (CIS)

Зміст журналів

2018 рік
2017 рік
2016 рік
2015 рік
2014 рік
2013 рік
2012 рік
2011 рік
2010 рік
2009 рік
2008 рік
2007 рік
2006 рік
2005 рік
2004 рік
2003 рік
2002 рік
2001 рік
2000 рік
1999 рік


Дослідження та оптимізація технологічних об'єктів і систем енергетики

Документи

Дерій В. О. Аналіз динамічних процесів акумуляції теплової енергії в системах централізованого теплопостачання Дерій В. О. Аналіз динамічних процесів акумуляції теплової енергії в системах централізованого теплопостачання

популярний!
Збірник №: 2 (41) 2015 р.
Розмір файлу: 480.09 Кбайт
Скачувань: 2766
Використання електротеплових генераторів в системах централізованого теплопостачання  для регулювання частоти та активної потужності об'єднаної енергосистеми України є одним з перспективних напрямків. Циклічний характер їх функціонування призводить до значного коливання теплової потужності на вході теплових мереж. Для згладжування цих коливань необхідно застосовувати технології акумуляції теплової енергії в мережах
Значне коливання потужності на вході теплової мережі зумовить динамічні процеси, які, на даний час недостатньо вивчені, і це може вплинути  на надійність роботи систем теплопостачання.
Метою роботи є визначення характеру зміни температур теплоносія та потужності на вході теплової мережі при акумуляції теплової енергії та факторів, які на це впливають.
Проведений аналіз  динамічних процесів дозволив отримати аналітичні вирази для температур теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводах, потужності та швидкості її зміни на вході теплової мережі в процесі акумуляції в неї теплової енергії. Було встановлено, що в процесі акумуляції теплової енергії в мережах. температура теплоносія в подавальному трубопроводі буде зростати лінійно, а у зворотному - ступінчасто.
Показано, що єдиними факторами, які впливають на величину максимальної потужності на вході теплових мереж та швидкість її зміни. є витрати теплоносія та швидкість зміни його  температури. Встановлено, що потужність на вході теплових мереж на початку акумуляції буде зростати,  а після того, як швидкості зміни температур теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводах зрівняються, вона буде спадати. Після приходу теплоносія від останнього вентиля системи його перепуску приріст потужності буде дорівнювати нулю (процес акумуляції закінчиться).

Ключові слова: теплові мережі, акумуляція, теплове навантаження, температурний графік,  температура теплоносія, потужність.

Дерій В. О. Технічний потенціал акумуляції теплової енергії в мережах Дерій В. О. Технічний потенціал акумуляції теплової енергії в мережах

популярний!
Збірник №: 1 (40) 2015 р.
Розмір файлу: 578.28 Кбайт
Скачувань: 2903
Одним із можливих варіантів регулювання частоти та активної потужності об’єднаної енергосистеми України є використання електротеплових споживачів-регуляторів (ЕТСР) в системах централізованого теплопостачання. При скиданні ЕТСР великої кількості теплової енергії в мережі (період «нічного провалу»), неминуче виникне необхідність в її акумуляції. На даний час теоретична база акумуляції теплової енергії ЕТСР в теплових мережах напрацьована в недостатній мірі, що може бути перешкодою для їх масового впровадження в централізованих системах теплопостачання.
Метою роботи є визначення технічно можливого потенціалу акумуляції теплової енергії в мережах.
Одним із обмежень, які зумовлюються забезпеченням надійності системи централізованого теплопостачання, є не перевищення максимальних температур теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводах.
Проведений аналіз показав, що для забезпечення надійності функціонування системи теплопостачання, температура теплоносія в подавальному трубопроводі, під час акумуляції теплової енергії, не може мати максимальне значення у всьому діапазоні температур навколишнього повітря, вона повинна зменшуватися пропорційно збільшення його температури.
Дослідження установили, що технічний потенціал акумуляції теплової енергії в мережах на 35–50% менший від теоретичного (залежно від температури теплоносія у зворотному трубопроводі). Причиною зменшення технічного потенціалу є неможливість одночасно підтримувати максимально допустиму температуру теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводах в процесі акумуляції теплової енергії в мережах.

Ключові слова: теплові мережі, акумуляція, теплове навантаження, температурний графік, теплова енергія, температура теплоносія, потенціал.

Дрьомін В. П., Дрьомін І. В., Шафранович Ю. В., Силенко М. Ф. Порівняльний аналіз шляхів розвитку систем централізованого теплопостачання малої потужності Дрьомін В. П., Дрьомін І. В., Шафранович Ю. В., Силенко М. Ф. Порівняльний аналіз шляхів розвитку систем централізованого теплопостачання малої потужності

популярний!
Збірник №: 2 (41) 2015 р.
Розмір файлу: 1.05 Мбайт
Скачувань: 2780
Основна складність переводу систем централізованого теплопостачання (ЦТ) населених пунктів на використання місцевих паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) полягає в тому, що на рівні місцевого управління відсутні чіткі цілі, орієнтири та критерії вибору прийнятного шляху як основи цільової програми розвитку (ЦПР) із низки запропонованих.
У статті запропоновано необхідний комплекс кількісних характеристик систем ЦТ, що дозволяє здійснювати оцінку відносної ефективності шляхів розвитку даної системи і мінімізувати суб'єктивні помилки фахівців, які колегіально приймають рішення. В ролі ключових критеріїв ефективності вибраного шляху розвитку прийняті терміни виконання, керованість системи ЦТ, надійність її функціонування та поточні фінансові витрати в експлуатаційній фазі.
У роботі показана необхідність оцінки ефективності системи ЦТ і розроблення відповідної програми розвитку з використанням запропонованого комплексу показників. При цьому обґрунтована можливість здійснення відповідної ЦПР з мінімальним початковим фінансуванням програми.

Ключові слова: централізоване теплопостачання, програма розвитку, паливно-енергетичні ресурси, ефективність, модернізація.

Дубовський С. В., Бабін М. Є., Каденський М. Я.  Вплив змін температури оточення на ефективність та потужність енергетичних установок Дубовський С. В., Бабін М. Є., Каденський М. Я. Вплив змін температури оточення на ефективність та потужність енергетичних установок

популярний!
Збірник №: 3 (34) 2013 р.
Розмір файлу: 1.73 Мбайт
Скачувань: 2978
У статті розглянуто можливість адаптації енергетичної галузі до змін кліматичних факторів.
Останніми роками стає дедалі зрозумілим, що аномальні кліматичні зміни набувають закономірного характеру, формуючи багаторічний тренд як щодо підвищення середньої температури земної поверхні, так і щодо зростання частоти і амплітуди аномальних кліматичних проявів, що здійснюють дедалі більші фізичні впливи на енергетичну інфраструктуру. Вони можуть істотно змінюватися за час існування енергетичних об’єктів, що триває десятки років.
Це зумовлює високу актуальність досліджень з визначення вразливості об’єктів паливно-енергетичного комплексу до змін клімату, спрямованих на розробки заходів з адаптації енергетичної галузі в цілому, а також її окремих підприємств до імовірних кліматичних змін.
Основна частина роботи спрямована на оцінку кліматичної вразливості ККД теплових електричних станцій замкненого циклу, а саме, потужних паротурбінних установок ТЕС, ТЕЦ і АЕС, що входять до складу генеруючих потужностей Об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, які мають водяні системи охолодження: прямотокові, що використовують природну воду рік і великих водоймищ і обернені, що здійснюють штучне охолодження циркуляційної води у ставках-охолоджувачах, бризкальних басейнах і мокрих градирнях.
Розроблено методологічні аспекти впливу змін температури оточення на ефективність та потужність енергетичних установок. Виконано розрахунки з визначення змін потужності і ККД паротурбінних установок ТЕС, ТЕЦ та АЕС залежно від температури охолоджувальної води за енергетичними характеристиками. Проведено чисельні оцінки температурної залежності потужності та ККД типових турбоустановок ТЕС та АЕС.
Зроблено висновки про те, що внаслідок суттєвої нелінійності процесів температурних змін, для їх коректного відображення необхідно надавати відповідні значення температурних коефіцієнтів ККД у окремих характерних температурних зонах і вибрано таки характерні зони.
Найбільший вплив на ефективність роботи опалювальних котелень на органічному паливі здійснює температура атмосферного повітря. Ефект впливу збільшення температури повітря враховується в енергетичних характеристиках водогрійних котельних агрегатів у вигляді поправки на ККД брутто, яка надана для найбільш поширених в Україні котлів систем централізованого теплопостачання типу ПТВМ-100.

Ключові слова: кліматичні фактори, енергетичні характеристики, ККД, температура, паротурбінні установки, конденсація пари.

Дубовський С. В., Бабін М. Є., Коберник В. С., Каденський Н. Я.  Оптимальні параметри відбору теплоти відхідних газів котельних установок для її використання тепловим насосом Дубовський С. В., Бабін М. Є., Коберник В. С., Каденський Н. Я. Оптимальні параметри відбору теплоти відхідних газів котельних установок для її використання тепловим насосом

популярний!
Збірник №: 2 (33) 2013 р.
Розмір файлу: 595.23 Кбайт
Скачувань: 3167
Стаття присвячена оцінці раціональних параметрів відбору теплоти відхідних газів котельних установок для її використання тепловим насосом. Проведено аналіз існуючих робіт, з яких визначено, що важливим є забезпечення максимальної ексергії відібраної теплоти.
Основна задача роботи – визначити умову максимуму ексергії теплоти, сприйнятої теплообмінником-конденсатором при ізобарному охолодженні газопарової суміші для заданого значення дефіциту точки роси охолоджених газів. На прикладі котельної установки типу ПТВМ-100 проведено імітаційне і оптимізаційне моделювання охолодження димових газів у теплообмінниках-утилізаторах з використанням принципів подібності теплообміну і масообміну.
Встановлено, що оптимальні значення температури теплообмінника-конденсатора необхідно підтримувати в діапазоні 36–41ºС, в залежності від навантаження котла, а температуру охолодження газів – в межах 52–66ºС у відповідності із зростанням обмеження на точку роси в межах від 10ºС до 20ºС, залежно від теплотехнічних характеристик газоходів і димових труб.
Коефіцієнт утилізації теплоти відхідних газів при зазначених режимах охолодження збільшується з ростом завантаження котла і зменшується із зростанням обмежень на дефіцит точки роси відхідних газів
Представлені дані дають можливість вибрати необхідні параметри теплових насосів та оцінити ефективність заходів з утеплення газоходів і стовбурів димових труб котелень виходячи з їх фактичних теплотехнічних характеристик.

Ключові  слова: відхідні гази, котельні установки, тепловий насос, низькопотенціальна теплота, теплообмінник-утилізатор, утилізація.


<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 3 з 19