Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Russian (CIS)


Наукові основи формування та оптимізація паливно-енергетичних балансів

Документи

Маляренко О. Є., Євтухова Т. О.  Фактичний стан та напрями зниження втрат палива і енергії у загальному енергоспоживанні країни Маляренко О. Є., Євтухова Т. О. Фактичний стан та напрями зниження втрат палива і енергії у загальному енергоспоживанні країни

популярний!
Збірник №: 2 (33) 2013 р.
Розмір файлу: 986.96 Кбайт
Скачувань: 3365
Проаналізовано динаміку обсягів втрат природного газу за 2001–2010 рр., нафти, основних нафтопродуктів: бензину, дизельного палива і мазуту за 2001–2012 рр., вугілля і торфу за 2001–2012 рр., електричної енергії за 2001–2011 рр. і теплової енергії за 2005–2010 рр. Приведено складові втрат палива по видах, надано граничні показники втрат всіх видів палива по напрямах їх утворення, визначено можливі напрями скорочення понаднормативних величин втрат палива, особливо природного газу. Визначено частку кожного виду втрат у його валовому споживанні в загальних енергетичних балансах країни за 2005–2010 рр., та частку втрати палива або енергії у загальних втратах паливно-енергетичних ресурсів за той самий період. Визначено, що найбільшу частку у втратах ПЕР має електрична енергія, величина якої сягала 62,8–52,9% за період 2005–2010 рр. із тенденцією до зниження. Друге місце у загальних втратах належить тепловій енергії, частка якої за той самий період була в межах 23%. Серед втрат палива найбільша частка припадає на природний газ, втрати якого за вказаний період збільшились майже у двічі: 10,2–20,1% при зменшенні надходження палива у країну. У втратах природного газу при його транспортуванні газорозподільними мережами визначають дві складові: одна – залежить від організації робіт з газопостачання, а друга є постійною і має об’єктивний характер. Скорочення всіх видів втрат можливе при впровадженні інноваційних, енергозберігаючих технологій і обладнання з більш високими показниками енергетичної ефективності.

Ключові  слова: втрати палива і енергоносіїв, загальний енергетичний баланс країни, валове споживання енергетичних ресурсів.

Маляренко О. Є., Євтухова Т. О. Урахування цінового фактора при прогнозуванні споживання вуглеводнів на короткострокову перспективу в умовах глобалізації Маляренко О. Є., Євтухова Т. О. Урахування цінового фактора при прогнозуванні споживання вуглеводнів на короткострокову перспективу в умовах глобалізації

популярний!
Збірник №: 2 (29) 2012 р.
Розмір файлу: 1.04 Мбайт
Скачувань: 3099
В статті розглянуто метод прогнозування споживання палива з урахуванням цінового фактора. Проаналізовано методичний підхід з використанням модифікованої виробничої функції, що враховує цінову та доходну еластичність енергоспоживання і коефіцієнт автономного технічного прогресу. Досліджено вплив коефіцієнтів еластичності енергоспоживання по доходах та цінової еластичності на рівні споживання нафти і природного газу за період 2001–2008 рр. і виявлено, що коефіцієнт цінової еластичності за період 2007–2010 рр. був близьким до 1 (0,99–1,04). Досліджено вплив коефіцієнта споживної вартості, який також визначає вплив цінового фактора на рівні споживання палива за ретроспективний період, і виявлено, що його величина для нафти за період 2001–2008 рр. становить 0,12. Запропоновано використовувати замість коефіцієнта цінової еластичності коефіцієнт споживної вартості, який точніше враховує ціновий вплив на прогнозні рівні споживання нафти і природного газу.

Ключові слова: прогнозування споживання палива, коефіцієнти еластичності по доходах, цінової еластичності, споживної вартості.

Маляренко О. Є., Євтухова Т. О., Майстренко Н. Ю.  Прогнозування змін кінцевого споживання енергоресурсів з урахуванням структурних і технологічних зрушень в економіці країни Маляренко О. Є., Євтухова Т. О., Майстренко Н. Ю. Прогнозування змін кінцевого споживання енергоресурсів з урахуванням структурних і технологічних зрушень в економіці країни

популярний!
Збірник №: 4 (35) 2013 р.
Розмір файлу: 1.3 Мбайт
Скачувань: 3131
Запропоновано методику розрахунку рівнів кінцевого споживання паливно-енергетичних ресурсів з урахуванням структурних та технологічних зрушень в економіці України в цілому та за її секціями (ВЕД). Розрахунок прогнозного енергетичного балансу країни виконується методом «знизу-вгору». Прогнозні рівні кінцевого споживання ПЕР доцільно обчислювати за окремими видами енергоресурсів: паливо, теплова і електрична енергія. Визначаються вони з використанням прогнозної енергоємності ВДВ за певним ВЕД у конкретному році та обсягу ВДВ за цим ВЕД у відповідному досліджуваному році. На величину енергоємності ВДВ має вплив коефіцієнт завантаження технологічного обладнання, зміна структури сектору економіки (внутрішньосекторні структурні зрушення) та міжсекторні структурні зрушення.
Рівні витрат енергоресурсів на здійснення послуг населенню на прогнозні роки необхідно розраховувати за соціальними показниками, такими, як витрати окремих видів енергії на душу населення з урахуванням їх змін на прогнозовані роки. Прогнозні показники питомих витрат на душу населення на подальшу перспективу доцільно корегувати із європейськими нормами.
Визначено потенціал енергозбереження в економіці країни та в її складових по найбільш енергоємних ВЕД.

Ключові слова: кінцеве споживання енергетичних ресурсів, структурні та технологічні зрушення в економіці, потенціал енергозбереження.

Маляренко О.Є. Методичний підхід до визначення прогнозної структури енергоспоживання на основі комплексного методу Маляренко О.Є. Методичний підхід до визначення прогнозної структури енергоспоживання на основі комплексного методу

популярний!
Збірник №: 1 (52) 2018 р.
Розмір файлу: 4.97 Мбайт
Скачувань: 543

Виконано аналітичний огляд існуючих методичних підходів щодо визначення прогнозної структури енергоспоживання. Розглянуто застосування комплексного методу при визначенні прогнозної структури ПЕР з виділенням особливостей визначення показників енергетичної ефективності на рівнях країни, видів економічної діяльності та населення. Запропоновано окремий алгоритм розрахунку попиту на ПЕР для секції «Постачання електроенергії та ін.» з урахуванням прогнозної структури електро- та теплогенеруючих джерел. Надано прогнозні структури споживання палива по видах та за напрямами використання і ПЕР разом по країні та виробництво теплової і електричної енергії до 2040 р.

Ключові слова: паливо, теплова та електрична енергії, генеруючі потужності, попит, структура, споживання.

Перов М. О., Макаров В. М., Новицький І. Ю. Аналіз потреби ТЕС України в енергетичному вугіллі з урахуванням вимог до якості палива Перов М. О., Макаров В. М., Новицький І. Ю. Аналіз потреби ТЕС України в енергетичному вугіллі з урахуванням вимог до якості палива

популярний!
Збірник №: 3 (46) 2016 р.
Розмір файлу: 4.14 Мбайт
Скачувань: 2549
Основу теплової енергетики України складають 14 великих ТЕС, що працюють на вугільному паливі. Котлоагрегати семи з них запроектовані на спалювання вугілля газової групи, а інші сім – антрацитового палива. Використання непроектного або низькосортного палива призводить до зниження ефективності функціонування енергоблоків, збільшення споживання палива у натуральному обчисленні, прискорення зношування топкового обладнання, а в більш тяжких випадках – до аварій. Також використання вугілля неналежної якості збільшує навантаження на довкілля за рахунок шкідливих викидів. Зважаючи на це, задача задоволення потреби теплової енергетики країни у вугіллі заданої якості наразі є надзвичайно актуальною.
В роботі проаналізовано поточний стан теплової електроенергетики України, узагальнені техніко-економічні характеристики вітчизняних енергоблоків у порівнянні із закордонними. Аналіз виявив, що такі параметри, як ККД, питомі витрати умовного палива та ін. відстають не тільки від європейських, а навіть від вітчизняних, досягнутих у 1975–1980 роках. Виявлено слабкі сторони ціноутворення на ринку вітчизняного вугілля, які роблять його низькоконкурентним у порівнянні з імпортним, та потребують їх усунення з метою покращання ситуації, що склалася.
На основі проведених досліджень розраховано прогнозні обсяги готової вугільної продукції та потреби для забезпечення ТЕС, з урахуванням обсягів виробництва електроенергії, за трьома сценаріями можливого розвитку вугільної промисловості – оптимістичним, базовим, песимістичним. Розрахунки показали, що при оптимістичному сценарію розвитку потреба у вугільній продукції для ТЕС задовольняється в тому числі за рахунок шахт, що знаходяться в межах проведення АТО. У базовому сценарії спостерігається нестача вугільної продукції в межах 19–20 млн т. При песимістичному сценарії потреба перевищує випуск продукції на 19,9 млн т та 15,8 млн т у 2020 р. та 2030 р. відповідно.

Ключові слова: вугільна продукція, марка вугілля, теплова енергетика, паливозабезпечення, якість палива.
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 Наступна > Кінець >>
Сторінка 4 з 5