Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Russian (CIS)

Зміст журналів

2017 рік
2016 рік
2015 рік
2014 рік
2013 рік
2012 рік
2011 рік
2010 рік
2009 рік
2008 рік
2007 рік
2006 рік
2005 рік
2004 рік
2003 рік
2002 рік
2001 рік
2000 рік
1999 рік


Прогнозування, системний аналіз та оптимізація структурного розвитку енергетики

Документи

 Кулик М. М.  Співставний аналіз техніко-економічних характеристик Канівської ГАЕС та комплексу споживачів-регуляторів для покриття графіків електричних навантажень Кулик М. М. Співставний аналіз техніко-економічних характеристик Канівської ГАЕС та комплексу споживачів-регуляторів для покриття графіків електричних навантажень

популярний!
Збірник №: 4 (39) 2014 р.
Розмір файлу: 466.11 Кбайт
Скачувань: 1355
Виконані розрахунки та проведений співставний аналіз основних техніко-економічних характеристик затвердженого у 2013 р. до будівництва проекту Канівської ГАЕС та альтернативного авторського проекту комплексу теплонасосних установок (ТНУ), який за технологічними характеристиками є здатним у структурі Об’єднаної енергосистеми України замістити Канівську ГАЕС.
Показано, що альтернативний проект будівництва комплексу ТНУ за техніко-економічними показниками є незаперечно кращим у порівнянні з проектом Канівської ГАЕС. Зокрема, він у економічному відношенні вимагає менше капіталовкладень на 2487,4 млн грн (ціни 2012 р.), надає річний чистий прибуток на 5617,1 млн грн більшим в порівнянні з проектом Канівської ГАЕС та забезпечує окупність капіталовкладень за 1,55 року замість 24,6 роки по проекту цієї ГАЕС.
Реалізація альтернативного проекту дозволяє скоротити споживання природного газу на котельнях та ТЕЦ на 2,6 млрд куб. м, оскільки ТНУ використовують електроенергію, вироблену без його вживання. Цей показник є дуже важливим за фактором енергетичної безпеки України.
Окрім того, згідно з альтернативним проектом щорічно використовується 2,69 млн т у.п. скидного техногенного тепла та енергії довкілля, що забезпечує значне зростання його економічної ефективності та скорочує викиди парникових газів і інших шкідливих речовин. Він не містить жодних загроз щодо спотворення природних ландшафтів та втрат історичних пам’яток.

Ключові слова: ГАЕС, споживач-регулятор, теплонасосна установка, чистий прибуток, собівартість, капіталовкладення, термін окупності.

Білодід В. Д. Прогнозна структура теплозабезпечення України на період до 2040 року Білодід В. Д. Прогнозна структура теплозабезпечення України на період до 2040 року

популярний!
Збірник №: 1 (44) 2016 р.
Розмір файлу: 2.86 Мбайт
Скачувань: 813

На основі аналізу стану теплозабезпечення та гіпотетичного варіанта прогнозу економічного розвитку України обґрунтовуються положення щодо доцільної стратегії розвитку систем теплозабезпечення України на період до 2040 року. Пропонується раціональна структура теплогенеруючих потужностей країни за двома сценаріями: без окупованих територій (АР Крим та частин Донецької і Луганської областей) та для всієї України в цілому. Розвиток цієї галузі пропонується здійснювати переважно на основі широкого використання теплонасосних технологій та альтернативних видів палива із скороченням споживання природного газу, що призведе до зменшення вироблення теплової енергії котельними. За сценарієм 1 (з поверненням окупованих територій до складу України) прогнозується, що обсяги генерування теплової енергії у 2040 р. досягатимуть рівня 439,1 млн Гкал. За сценарієм 2 (з неповерненням окупованих територій до складу України) прогнозовані обсяги у 2040 р. менші на 80 млн Гкал.

Ключові слова: стратегія розвитку, теплозабезпечення, структура потужностей, тепловий насос, котельні, прогнозування.

Бодня О. Л. Модель розвитку вугільної промисловості Бодня О. Л. Модель розвитку вугільної промисловості

популярний!
Збірник №: 2 (3) 2000 р.
Розмір файлу: 136.06 Кбайт
Скачувань: 1308
У статті запропоновано модель оптимального функціонування та розвитку вугільної промисловості, як базової галузі енергетики України. Розроблено клас методів для розрахунків за моделлю.

Ключові слова: енергетика, математична модель, вугільна промисловість.

Дерій В. О. Потенціал акумуляції теплової енергії в мережах Дерій В. О. Потенціал акумуляції теплової енергії в мережах

популярний!
Збірник №: 4 (39) 2014 р.
Розмір файлу: 418.71 Кбайт
Скачувань: 1295
При використанні електротеплових споживачів-регуляторів (ЕТСР) в системах централізованого теплопостачання для регулювання частоти та активної потужності важливо знати, яка може бути їх потужність в опалювальний та міжопалювальний періоди та як ця потужність залежить від температури навколишнього повітря. На даний час ці питання недостатньо вивчені, що може бути перешкодою для масового впровадження ЕТСР в централізованих системах теплопостачання.
Сумарна потужність штатних теплогенераторів та ЕТСР, яка підводиться до мереж, розподіляється таким чином: частина її іде на компенсацію втрат, частина на покриття теплового навантаження споживачів, а частина спричиняє акумуляцію теплової енергії, яка циркулює в мережах.
Проведені дослідження показали, що в опалювальний період величина акумульованої теплової енергії в мережах прямо пропорційно залежить від температури навколишнього повітря. Ця залежність виражається кусочно-лінійною функцією. При температурах навколишнього повітря менших за розрахункову, акумуляція в теплових мережах неможлива. Цей факт пояснюється тим, що параметри теплоносія досягли максимально допустимих значень для безпечної роботи мережі і вся енергія в мережі іде на покриття теплового навантаження та компенсації втрат. Із збільшенням температури навколишнього повітря потенціал акумуляції зростає досягаючи максимуму в точці злому температурного графіка.
В міжопалювальний період єдиним навантаженням системи теплопостачання є гаряча вода. Витрати теплоносія в 2–3 рази менші, ніж в опалювальний сезон. Час акумуляції теплової енергії в мережах збігається з часом мінімального водорозбору гарячої води. Щоб не перевищити максимальну температуру теплоносія у зворотному трубопроводі, акумулювати теплову енергію можливо за рахунок збільшення витрат теплоносія при незмінній його температурі у подавальному трубопроводі. Величина акумульованої теплової енергії буде значно меншою, ніж в опалювальний період.

Ключові слова: теплові мережі, акумуляція, теплове навантаження, температурний графік, теплова потужність, витрати теплоносія, температура теплоносія, потенціал.

Дрьомін І.В. Визначення максимально-допустимих потужностей сонячних електростанцій в ОЕС України Дрьомін І.В. Визначення максимально-допустимих потужностей сонячних електростанцій в ОЕС України

популярний!
Збірник №: 2 (45) 2016 р.
Розмір файлу: 1.98 Мбайт
Скачувань: 742
Максимальне значення потужностей СЕС в енергосистемі залежить від величини резерву і швидкодії регулюючих потужностей системи автоматичного регулювання частоти і потужності (АРЧП). Вважається, що регулюючих потужностей системи АРЧП достатньо, якщо АРЧП здатна компенсувати збурення, викликане дією СЕС. При цьому відхилення частоти в енергосистемі має залишатися в діапазоні ±0,02 Гц (за вимогами ENTSO-E) або ±0,2 Гц (актуальні вимоги для ОЕС України).
Наведено підхід (програма експериментів, алгоритм їх проведення) до визначення граничних потужностей СЕС, що входять до складу ОЕС України. В результаті проведених експериментів отримано значення максимальних потужностей СЕС, які система АРЧП в змозі компенсувати при різних початкових умовах. Серед них: різні типи і склад регуляторів (гідроагрегати ГЕС, пиловугільні ТЕС, споживачі-регулятори); допустиме відхилення частоти 0,2 Гц або 0,02 Гц; різні максимальні потужності регуляторів і СЕС.
В результаті досліджень, у тому числі встановлено, що, наприклад, для допустимого відхилення частоти 0,2 Гц в ОЕС України з АРЧП на базі пиловугільних (ПВ) ТЕС з резервом 1000 МВт гранична потужність СЕС становить 581 МВт, тоді як для компенсації СЕС потужністю 1 ГВт потрібно генераторів-регуляторів ПУ ТЕС потужністю вже 9,3 ГВт. Такий розкид пояснюється ефектом саморегулювання, який проявляється саме на АРЧП з ПВ ТЕС через низьку швидкодію цього типу регуляторів. Для компенсації 1 ГВт СЕС при інших рівних умовах буде потрібно 310 МВт генераторів-регуляторів ГЕС або 300 МВт споживачів-регуляторів.
Визначена величина ефекту саморегулювання. Так, для допустимого відхилення частоти 0,2 Гц тільки за рахунок цього ефекту в ОЕС України може функціонувати
370 МВт потужностей СЕС. Для відхилення 0,02 Гц гранична потужність СЕС становить 38 МВт.

Ключові слова: математичне моделювання, сонячні електростанції, регулювання частоти, споживачі-регулятори, генератори-регулятори, АРЧП, об’єднана енергосистема.
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 Наступна > Кінець >>
Сторінка 1 з 4